ДИТЯЧА
БРЕХНЯ:
ЯК РОЗПІЗНАТИ, ЩО ОЗНАЧАЄ
Для батьків далеко не секрет, що діти часто обманюють, з
ранніх років. Більшість психологів вважають, що такі вчинки неусвідомлені, що
дитяча брехня — нерідко не що інше як прояв фантазії. Але якщо не звертати на
проблему уваги — звичка може «перейти» й у доросле життя.
ІНОДІ
ДІТИ Й САМІ ВІРЯТЬ У ВЛАСНУ НЕПРАВДУ
У казкового героя Піноккіо від брехні
росте ніс, а в дітей бігають очі
|
Справді,
діти часто вигадують різні неправдиві історії, згодом вірять у них, сприймають
за реальність.
У такому випадку дитина говорить неправду, навіть не розуміючи, що обманює
й так чинити недобре.
Якщо це трапляється часто, варто поговорити з дитиною. Пояснити, що казати
неправду погано, але не кричати, не тиснути на неї, — радить психолог.
Причини і дитячої брехні:
— уникнення можливого покарання;
— приховування власної провини;
— аби справити враження, завоювати довіру у колі друзів,
певній компанії (у підлітковому віці, наприклад);
— ворожість, різні психологічні проблеми, стрес.
ПРИЧИНОЮ
ДИТЯЧОЇ БРЕХНІ
МОЖУТЬ
СТАТИ Й САМІ БАТЬКИ
Батьківська агресія й погрози не
принесуть добра, лише стануть перепоною у довірі між вами й вашою дитиною.
|
Нерідко
самі батьки стають ініціаторами того, що їхні чада починають казати неправду.
Наприклад, так діти часто роблять у випадку, коли батьки карають їх навіть не
за якийсь поганий вчинок, а й за те, що дії не співпали з очікуваннями батьків.
Деякі батьки можуть кричати на дитину, іноді навіть і бити. Та робити цього
не треба, адже дитина ще більше «замкнеться» у собі, продовжуватиме казати
неправду.
Нещодавно
канадські вчені провели дослідження, результати якого показали: ті діти, які
частіше казали неправду в дитинстві, досягають більших життєвих успіхів у
дорослому житті.
|
АБИ ДИТИНА НЕ БРЕХАЛА —
СТАНЬТЕ
ПРИКЛАДОМ ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ
Часто малі діти кажуть неправду, аби їх
пожаліли або звертали більше уваги.
|
Тому
батькам варто задуматися над атмосферою у сім’ї. Спробуйте створити у родині
такі взаємостосунки, щоб у дитини не виникало потреби й бажання брехати.
Наприклад, привчайте ваше чадо час від часу говорити з вами відверто, нічого не
приховуючи. Станьте прикладом для дитини, покажіть, що й ви довіряєте. Говоріть
щиро, відверто. Якщо потрібно, зверніться до психолога, можна
проконсультуватися навіть зі шкільним психологом, соціальним педагогом.
СПІЛЬНІ
ІГРИ Й ІНТЕРЕСИ —
ЗАПОРУКА
ДОВІРИ
— Корисно більше часу проводити з дитиною, цікавитися її
інтересами, навіть гратися разом з дитиною, — радить психолог.
Особливо небезпечна дитяча неправда у
підлітковому віці. Адже звичка постійно брехати може перейти й у доросле
життя.
|
Брехня
чи фантазія: як розпізнати:
— брехня — це навмисне спотворення або вигадування чогось з
метою конкретної особистої вигоди (наприклад, аби батьки не сварили), має
негативні наслідки;
— фантазія — вільний політ уяви, не шкодить дитині й навколишнім, не має
негативних наслідків. Частіше проявляється у дошкільному та молодшому шкільному
віці.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Якщо ваша дитина постійно
фантазує, вигадує різні історії, які нібито траплялися з нею чи з її друзями, —
можливо, у неї е письменницький талант. Задумайтеся, може, варто віддати чадо у
якийсь творчий центр чи гурток, де дитя свій дар втілить у малюнках,
оповіданнях, казках. |